Яка різниця між ПВХ і тканинними натяжними стелями?

Основними частинами натяжної стелі є профіль та полотно, яке закріплюється в нього за периметром приміщення. Саме поєднання цих компонентів визначає не лише зовнішній вигляд, а й експлуатаційні характеристики системи. Для виготовлення полотен застосовуються два типи матеріалів – плівка ПВХ та тканинна основа з поліестеру.

Полотно з ПВХ виготовляється з високоякісного полівінілхлориду із застосуванням стабілізаторів, пластифікаторів і модифікаторів, які надають матеріалу еластичності та міцності. Товщина стандартного полотна коливається від 0,2 до 0,4 мм. У процесі виробництва гранульований полівінілхлорид нагрівається до високої температури, розплавляється й прокатується у тонку плівку. Далі полотно проходить термічне калібрування, що забезпечує його однорідність і відсутність внутрішніх напружень.

Хоча матеріал штучний, не варто хвилюватися щодо безпечності. Якісні сучасні натяжні стелі не виділяють токсичних речовин, й відповідають санітарно-гігієнічним нормам, що підтверджується сертифікатами. Додаткові переваги матеріалу – вологонепроникність, висока еластичність та можливість термічного відновлення після протікання.

Тканинні полотна для натяжної системи виготовляються з міцного поліестеру, який має дрібнопористу структуру. Для підвищення міцності й стабільності волокон матеріал просочується поліуретановим складом, що робить поверхню стійкою до пилу, ультрафіолету й температурних перепадів.

Середня товщина тканини становить приблизно 0,25 мм, при цьому матеріал не потребує нагрівання під час монтажу. Завдяки структурі з мікропорами тканинні стелі забезпечують природний повітрообмін у приміщенні.

Перед тим як замовляти стельове оздоблення, доцільно детальніше ознайомитися з відмінними рисами, адже від правильного вибору матеріалу значно залежать як експлуатаційні властивості, так і зовнішній вигляд стелі.

Чим відрізняються між собою плівкові та текстильні натяжні стелі?

Натяжна конструкція з плівки в середньому обходиться дешевше, ніж покриття з текстилю. Проте розбіжності визначаються не лише ціною. Різниця між ними зумовлена специфічними характеристиками полотен, а саме:

• Температурним режимом експлуатації. Плівкову стелю допускається монтувати лише в опалюваних приміщеннях – матеріал при температурі нижче +5◦C втрачає еластичність й може потріскатися. Текстиль здатен витримувати навіть морози, тому ним можна оздоблювати перекриття на дачі, неопалюваному балконі й т.ін.
• Способом монтажу. Для встановлення натяжних стель з плівки використовується теплова гармата, якою розігрівають полотно та приміщення. У випадку з тканинним матеріалом він просто закріплюється у профілі, без попереднього нагріву.
• Ступенем повітропроникності. Плівка має суцільну структуру, й не пропускає повітря. У тканині ж є мікропори, крізь які проходить повітря, що сприяє більш здоровому мікроклімату в приміщенні.
• Механічною міцністю. Плівка достатньо міцна, та все ж вимагає акуратності у використанні та догляді – гострі предмети здатні її пошкодити. Текстиль же переважає її у міцності.
• Рівнем стійкості до вологи. ПВХ-плівка не пропускає рідину, вода не псує її вигляду. Крім цього, міцності матеріалу вистачає, щоб затримувати до 100 л води у разі затоплення зверху. Тканинна стеля погано переносить контакт з вологою. Тривале протікання вимиє з волокон тканини поліуретанове просочення, і вона стане повністю непридатною для використання. Текстильну поверхню рекомендується чистити лише сухим способом, тоді як покриття з ПВХ можна мити регулярно.

Плівкові стелі – це оптимальне рішення для приміщень із підвищеною вологістю (ванні кімнати, кухні, басейни), тоді як тканинні полотна доцільніше використовувати у житлових зонах, спальнях або в приміщеннях із великими площами.

Окремо варто розглянути відмінності в дизайнерському потенціалі. Колірна палітра плівки включає близько 200 відтінків, з неї може бути виготовлена матова, глянцева чи сатинова стеля. Полотна можна скріплювати між собою – поєднання кількох тонів та фактур надає оздобленню оригінальності та дозволяє розподілити простір на умовні зони. Тканинний матеріал відзначається меншим різноманіттям барв, фактура може бути матовою або з малопомітним блиском. Однак поверхню можна перефарбовувати латексною чи акриловою фарбою, якщо власнику приміщення захотілося внести зміни в інтер’єр.

Вибір типу полотна має ґрунтуватися на таких факторах, як:

• призначення приміщення;
• рівень вологості та температурні коливання;
• бажаний декоративний ефект (глянець, сатин або матова текстура);
• потреба у візуальному зонуванні чи складних дизайнерських рішеннях.

Правильно підібраний матеріал визначає довговічність, естетику та стабільність геометрії натяжної системи протягом усього періоду експлуатації.